Перейти до вмісту

Османський архів

Котики в Османській імперії

😸 Котики в Османській імперії

Котики в Османській імперії були такими ж популярними, як і зараз на вулицях великих міст. Любов до них починається з пророка Мухаммеда, проходить доріжкою крізь палац Топкапи та покої султана Абдюльхаміда, залишає свій чорнильний слід в літературних творах і доходить до наших днів у чудових фото котенят. Це не означає, що всі в Османській імперії обожнювали котів і що жити їм так було суцільною насолодою. Та все ж хочеться про хороше, добре й вічне, тому більше про те, як котиків в Османській імперії любили.

Читати далі »😸 Котики в Османській імперії

Народжені в гаремі: поява на світ Шехзаде і Султан

Поява на світ Шехзаде і Султан, спадкоємців і спадкоємиць чинного Султана, означали тяглість династії. Тому народжені в гаремі малюки завжди були причиною радості, а святкування цього народження мало чільне місце в палацовому протоколі.

Не так багато відомостей про народження дітей за часів відсилання шехзаде до саджаків, але більше документів про пізніший період, коли батьками ставали лише чинні падишахи, а шехзаде утримувалися в клітці-кафесі і їм заборонялося мати дітей.

Найперші з відомих на сьогодні урочистостей до народження були влаштовані для первістка Султана Сулеймана Пишного Шехзаде Мустафи у 1515 році. Також згадуються урочистості на честь народження первістка Османа ІІ, які тривали 7 днів, 7 ночей. Святкування народження первістка Мехмеда IV також тривали 7 днів, а от народження його другого сина святкували лише 3 дні. Уже на початку 19 століття в гаремі існувала проблема як з народжуваністю, так і з виживанням малюків. Ільяс Ага, який написав історію Ендеруна, описував це так:

Жінки безперестанку народжували. Народжені помирали, але за ними народжувалися нові. Новонароджених переназивали іменами померлих Мехмедів і Ахмедів.

Хафиз Ільяс Ага – Історія Ендеруну (1812-1830)

Зміст:

Читати далі »Народжені в гаремі: поява на світ Шехзаде і Султан

Вірш Селіма ІІІ про капусту

На сторінці з Дивану рядки з одою капусті виділені, решта віршів затінені. Султан Селім ІІІ писав вірші під псевдонімом Ільхамі. Виходить на світ узимку вояка-капуста Бо холодів не боїться ватажка сміливих капуста На вигляд вона як пірнач Кейкавуса Листом молодим дарує здоров’я капуста Як бамія… Читати далі »Вірш Селіма ІІІ про капусту

Лист Сафіє Султан королеві Англії Єлизаветі І

Сафіє Султан листувалася з королевою Англії Єлизаветою І, більше того, вони передавали одна одній подарунки. Цей лист Сафіє Султан написала, здогадно, 1600 року. Оригінал цього листа зараз зберігається не в Османському архіві в Туреччині, а у Великобританії. Гордість усього християнського світу, обрана серед найдостойніших представників… Читати далі »Лист Сафіє Султан королеві Англії Єлизаветі І

Дитячий зошит Фатіха Султана Мехмеда

Зошит представив широкій публіці Сюхейл Унвер у 1961 році, виказуючи здогадки, що це може бути чернетка Фатіха. Зараз Емрах Сафа Ґюркан, автор “Bunu Herkes Bilir”, дуже зло насміхається з Сюхейла Унвера, мовляв, той сам казав, що науковими методами там і не пахне. Власне, так і… Читати далі »Дитячий зошит Фатіха Султана Мехмеда

Берат Мехмеда IV, виданий Петру Дорошенку на панування всією Україною

Султан Османської Імперії Мехмед IV видав Петру Дорошенку берат на панування всією Україною і на обернення українських територій на васальні землі Османської Імперії у 1669 році, через два роки після першої посольської делегації з пропозицією протекторату, яку гетьман Правобережної України направив до Султана Османської Імперії.… Читати далі »Берат Мехмеда IV, виданий Петру Дорошенку на панування всією Україною