Перейти до вмісту

Османська Імперія

Котики в Османській імперії

😸 Котики в Османській імперії

Котики в Османській імперії були такими ж популярними, як і зараз на вулицях великих міст. Любов до них починається з пророка Мухаммеда, проходить доріжкою крізь палац Топкапи та покої султана Абдюльхаміда, залишає свій чорнильний слід в літературних творах і доходить до наших днів у чудових фото котенят. Це не означає, що всі в Османській імперії обожнювали котів і що жити їм так було суцільною насолодою. Та все ж хочеться про хороше, добре й вічне, тому більше про те, як котиків в Османській імперії любили.

Читати далі »😸 Котики в Османській імперії

Смерть і поховання Султана Сулеймана Пишного (Кануні)

Смерть і поховання Султана Сулеймана Пишного (Кануні) прямо-таки історичний детектив і трилер. Ситуація була нібито спокійною, наприкінці життя в Кануні залишався лише один спадкоємець – Шехзаде Селім, жодної боротьби за трон чи перегонів, хто першим дістанеться до столиці, не очікувалося. Попри це, смерть Султана Сулеймана від найближчого оточення приховували 22 дні, від усіх решти – 48. Крім того, весь цей час “Кануні” продовжував видавати укази, виплачувати поденні, призначати на посади і обдаровувати коштовними кафтанами…

Читати далі »Смерть і поховання Султана Сулеймана Пишного (Кануні)

Шехзаде в Османській Імперії

Перш ніж перейти до теми “Шехзаде в Османській Імперії”, з’ясуймо, що означає слово шехзаде й2 інші супровідні терміни.

Шехзаде – принц в Османській Імперії, син або онук чинного Султана.

Санджак – провінція Османської Імперії, до якої відправляли шехзаде для здобуття управлінського досвіду.

Кафес – дослівно: клітка. Закриті приміщення, в яких утримувалися фактично уполонені шехзаде. Їм не можна було покидати ці приміщення, вони були без доступу до освіти чи фізичного розвитку.

Читати далі »Шехзаде в Османській Імперії

Спорт Османських Султанів

Спорт Османських Султанів був не способом розвіяти нудьгу в палаці, ним займалися для того, щоб розвинути необхідні на полі бою навички. Саме тому найпопулярнішими заняттями були ті, котрі були пов’язані з верховою їздою, стрільбою чи боротьбою.

До Ангорської битви у 1402 році, коли Османи програли Тамерлану, а Султан Їлдирим Баєзід був уполонений, турки не надавали особливого значення верховій їзді. І тільки у цій битві син Їлдирима Баєзіда Мехмед Челебі побачив недостатню підготовку Османської кавалерії, тому мав на меті підтягнути підготовку кінноти. Його син – Мурад ІІ тоді був намісником в Амасьї, тож батько із сином зібрали дві спортивні команди для тренувань – капустяників і баміяністів, суперництво між якими тривало аж до 19 ст.

Зміст:

Читати далі »Спорт Османських Султанів

Народжені в гаремі: поява на світ Шехзаде і Султан

Поява на світ Шехзаде і Султан, спадкоємців і спадкоємиць чинного Султана, означали тяглість династії. Тому народжені в гаремі малюки завжди були причиною радості, а святкування цього народження мало чільне місце в палацовому протоколі.

Не так багато відомостей про народження дітей за часів відсилання шехзаде до саджаків, але більше документів про пізніший період, коли батьками ставали лише чинні падишахи, а шехзаде утримувалися в клітці-кафесі і їм заборонялося мати дітей.

Найперші з відомих на сьогодні урочистостей до народження були влаштовані для первістка Султана Сулеймана Пишного Шехзаде Мустафи у 1515 році. Також згадуються урочистості на честь народження первістка Османа ІІ, які тривали 7 днів, 7 ночей. Святкування народження первістка Мехмеда IV також тривали 7 днів, а от народження його другого сина святкували лише 3 дні. Уже на початку 19 століття в гаремі існувала проблема як з народжуваністю, так і з виживанням малюків. Ільяс Ага, який написав історію Ендеруна, описував це так:

Жінки безперестанку народжували. Народжені помирали, але за ними народжувалися нові. Новонароджених переназивали іменами померлих Мехмедів і Ахмедів.

Хафиз Ільяс Ага – Історія Ендеруну (1812-1830)

Зміст:

Читати далі »Народжені в гаремі: поява на світ Шехзаде і Султан

Диван Мухіббі

За статистикою сайту я бачу багато пошукових запитів зі словами “Диван Мухіббі” або “вірші Султана Сулеймана українською”. Тому вирішила перекласти кілька віршів. Для цього почала шукати в інтернеті, які ж із них уже перекладені, щоб не повторюватися. В рамках пошуку на мене чекало кілька сюрпризів. Про них пізніше.

Далі я також розкажу, що таке “Диван Мухіббі”, скільки примірників, де зберігається і покажу почерк самого Султана Сулеймана. А тоді додам переклад кількох віршів, які я називаю “родинною поезією”: нещодавно віднайдений плач по смерті первістка від Хюррем – Мехмеда; вірш, написаний Султаном Сулейманом після страти свого первістка Шехзаде Мустафи; віршоване листування між Султаном Сулейманом і бунтівним Шехзаде Баєзідом, який намагався переконати батька у власній безневинності, але батько був невблаганним. Я вирішила обрати цю грань, адже деяка любовна лірика Мухіббі все ж була трохи перекладена.

Зміст:

Читати далі »Диван Мухіббі

Сорочки-обереги в Османській імперії

У колекції султанського одягу Топкапи з оберегів зберігаються 87 сорочок, 1 накладний воріт, 5 такке (головний убір), 10 покривал. Ще є Коран з обереговою сторінкою, печатка, зошит і піали. Сорочки-обереги в Османській імперії виготовляли, щоб власник мав сильне здоров’я і звитягу у битвах. Всього 8 сорочок мають на них імена чоловіків династій Османів, яким вони належали.

Їх у своїй праці описала найавторитетніша дослідниця палацового текстилю – Хюлья Тезджан, вона історикиня й мистецтвознавиця, яка в темі ще з 70-х років. Її книжка “Сорочки-обереги” вийшла друком у 2011 році (перший варіант книги під іншою назвою вийшов ще у 2006).

Сорочки-обереги в Османській імперії
Хюлья Тезджан, Сорочки-обереги, Timaş Yayınları, 2011

У ній пані Хюлья детально розбирає як сорочки-обереги в Османській імперії з колекції палацу Топкапи, так і деякі султанські сорочки з інших музеїв. Додатково в книжці є стаття іншого автора, в якій повністю розшифровуються написи на шістьох сорочках, в тому числі на тій, власником якої вважають Султана Мурада IV. Як на мене, то інших праць з цієї теми особливо і немає.

Почнімо з сорочки, яка винесена на палітурку. 

Читати далі »Сорочки-обереги в Османській імперії

Вірш Селіма ІІІ про капусту

На сторінці з Дивану рядки з одою капусті виділені, решта віршів затінені. Султан Селім ІІІ писав вірші під псевдонімом Ільхамі. Виходить на світ узимку вояка-капуста Бо холодів не боїться ватажка сміливих капуста На вигляд вона як пірнач Кейкавуса Листом молодим дарує здоров’я капуста Як бамія… Читати далі »Вірш Селіма ІІІ про капусту

Лист Сафіє Султан королеві Англії Єлизаветі І

Сафіє Султан листувалася з королевою Англії Єлизаветою І, більше того, вони передавали одна одній подарунки. Цей лист Сафіє Султан написала, здогадно, 1600 року. Оригінал цього листа зараз зберігається не в Османському архіві в Туреччині, а у Великобританії. Гордість усього християнського світу, обрана серед найдостойніших представників… Читати далі »Лист Сафіє Султан королеві Англії Єлизаветі І

Дитячий зошит Фатіха Султана Мехмеда

Зошит представив широкій публіці Сюхейл Унвер у 1961 році, виказуючи здогадки, що це може бути чернетка Фатіха. Зараз Емрах Сафа Ґюркан, автор “Bunu Herkes Bilir”, дуже зло насміхається з Сюхейла Унвера, мовляв, той сам казав, що науковими методами там і не пахне. Власне, так і… Читати далі »Дитячий зошит Фатіха Султана Мехмеда