Наукові роботи

Список публікацій:
- Суходолова А. Є. Українські майстри в ремісничих дефтерах доби султана Сулеймана І Пишного (1520–1566), Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Історичні науки. 2024. Том 35, №2. – сс. 88-94.
- Суходолова А. Є. Конструювання історичного наративу: українсько-турецькі взаємини у публікаціях представника екзильного уряду УНР в Стамбулі Володимира Мурського, ХХVІ Сходознавчі читання А. Кримського: матеріали міжнародної наукової конференції, 30 листопада 2023 р. –Київ : Львів –Торунь : Liha-Pres, 2023. – сс. 283-286.
- Sukhodolova, Anna; Current Ukrainian Territories According to the 55/1 Poland Treaty Registry, Taras Shevchenko 8th International Conference on Social Sciences Proceedings Book, Ankara, 2022, pp. 205-213
- Sukhodolova, Anna; Sarıkamış Kazaklarının 1667’deki Elçiliği için Osmanlı Hazinesinden Ayrılan Meblağlar, II. Üç Kıtada Osmanlı İmparatorluğu Çalışmaları Uluslararası Kongresi Bildiri Kitabı, İstanbul, 2022, ss. 286-294
- Шевченко, Тарас. Заповіт. / Пер. з української Анни Суходолової, журнал “Her Boydan”, №2 – Стамбул: 2015, с. 16-17 // Taras Şevçenko “Vasiyetim”, Ukraynacadan çeviren Anna Sukhodolova, Her Boydan dergisi, No. 2, İstanbul, 2015, ss. 16-17
Дисертація:
- Sukhodolova, Anna; Medya ve Algı Yönetimi; Türkiye ve Ukrayna Karşılaştırması. Doktora Tezi. İstanbul Üniversitesi, Sosyal Bilimler Enstitüsü, Gazetecilik Ana Bilim Dalı, 2020
Основні наукові зацікавлення:
- Османсько-українські відносини XVI–XVIII ст.: дипломатія і бранці
- Жінки Османської Імперії
- Шефіка Ґаспринська та її журнал “Жіночий світ”
- Володимир Мурський, представник уряду УНР в екзилі в Стамбулі
Вільний доступ:
Українські майстри в ремісничих дефтерах доби султана Сулеймана І Пишного (1520–1566)
DOI https://doi.org/10.32782/2663-5984.2024/2.14
У дослідженні розглядається інститут імперських ремісників при палаці Падишаха Османської імперії у період правління султана Сулеймана І (роки правління 1520–1566) та українські ремісники, які стояли на службі в цьому інституті, що в українській літературі залишається малодослідженим. Спершу проаналізовано, яким чином українці потрапляли на службу до імперських ремісничих цехів і чи всі з них перебували там у статусі невільників. Також було обраховано показники оплати для ремісників-українців і порівняно ці цифри із загальними по цехам. Попри те, що більшість ремісників потрапляли до цехів у статусі учнів і навчалися ремеслу з нуля, українці практично не представленні у цехах мініатюристів і майстрів ілюмінованого малюнка, каліграфів, переписувачів чи майстрів чіні – випалювачів глазурованих кахлів, тобто цехів, які представляли традиційні турецькі ісламські мистецтва. Було виявлено, що в деяких цехах українці мали найсильнішу присутність, що було спричинене відсутністю відповідних фахівців в Османській імперії. У дослідженні представлена кількість українських майстрів, які служили в імперських цехах з 1526 р. до 1566 року, цехи, які вони представляли, та як ця кількість українців змінювалася в рамках аналізованого періоду. Було виявлено, що зміна з часом кількості українців, представлених у ремісничих цехах палацу Топкапи, не відповідала загальним тенденціям зміни кількості членів придворних ремісничих цехів. Представлено дані усіх українських ремісників, згадуваних у ремісничих дефтерах періоду правління Сулеймана І, згрупованих за цехами, які вони представляли. Зайнятість ремісників-українців прослідковується протягом досліджуваного періоду завдяки коментарям, присутнім у цих дефтерах, а завдяки додатковому джерелу – ремісничому перепису – робиться спроба встановити період смерті кожного з ремісників.
Тези конференції «ХХVІ Сходознавчі читання А. Кримського», що відбулася 30 листопада 2023 року і була проведена Інститутом Сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України. Володимир Мурський – представник екзильного уряду УНР в Туреччині у1929-1935 рр. За цей час він зумів опублікувати 15 статей і дві книги турецькою мовою: «Україна та її боротьба за незалежність» (1930) і «Справжнє обличчя нової Росії» (1932). Я переклала українською книжки і статті Мурського та проаналізувала їхній зміст.
Стаття англійською мовою про згадки українських територій у Польському Імперському дефтері міждержавних угод № 55/1 (55/1 Lehistan Ahidname Defteri). Дефтер написаний частково начертанням несіх, але в більшості —дівані; зберігається в Президентському Османському архіві у фонді Іноземних реєстрів. У нього входить шість мирних угод між Річчю Посполитою й Османською Імперією (в тому числі Карловецький договір), дозвільні грамоти та скарги різного штибу.
Стаття турецькою мовою про кошти, виділені зі скарбниці Османської Імперії на першу козацьку посольську делегацію 1667 року, надіслану Петром Дорошенком до султана Мехмеда IV. Дані виведені на основі бухгалтерських записів та рахунків з Президентського Османського архіву, написаних стилем сіякат.
Стаття турецькою мовою, написана в якості завдання під час навчання в аспірантурі, присвячена Шефіці Ґаспринській, доньці відомого кримського просвітителя Ісмаїла Ґаспринського, та першому жіночому журналу “Âlem-i Nisvân” (Жіночий світ). У статті наданий переклад з османської сучасною турецькою двох номерів цього журналу (один зберігається в Криму, інший в Стамбулі).
Переклад раніше ніколи не перекладених українською історичних документів >>