Вірш Селіма ІІІ про капусту
На сторінці з Дивану рядки з одою капусті виділені, решта віршів затінені. Султан Селім ІІІ писав вірші під псевдонімом Ільхамі.

Виходить на світ узимку вояка-капуста
Бо холодів не боїться ватажка сміливих капуста
На вигляд вона як пірнач Кейкавуса
Листом молодим дарує здоров’я капуста
Як бамія та у вервицю не купчиться
Мов лев вояжує в кареті капуста
Без неї нема насолоди й утіх
І бесід вечірніх з халвою куди без капусти
Як пише Ільхамі то гідна всіляких похвал
Капустинка мила моя капустинонька
Вірш Селіма ІІІ про капусту
Часто цей вірш можна зустріти у статтях про гастрономічну культуру Османської Імперії, при цьому автори не можуть пояснити неймовірну любов Султана Селіма ІІІ до капусти аж настільки, що він присвятив їй оду, яка входить до його дівану, так ще й звертається до неї «моя капустинонька».
А пояснити це дуже просто – вірш присвячений не капусті як їжі.
В Османські часи в палаці існували дві спортивні команди, які весь час змагалися між собою: “капустяники” та “баміяністи”. У капустяників емблемою була всім нам відома білокачанна капуста, зелена форма (зелені сорочки та шаровари) і зелений стяг. У баміяністів емблемою був плід бамії, вони носили форму червоного кольору і мали червоне знамено .
Ці спортивні протистояння нічим не поступалися сучасним футбольним дербі і фактично ділили палац і близьких до палацу чиновників на два протиборчі табори. За поширеною версією перші протистояння розпочалися у XV ст. в Мерзифоні як армійські тренування, на яких особисто був присутній Султан Мехмеда Челебі та його 15-річний Шехзаде Мурад, який пізніше зійшов на трон як Мурад ІІ, але тоді був намісником в Амасії. Дві команди кінноти, набрані з меризфонців та амасійців, змагалися в джіріті. Для команд обрали символами городину, якою вони найбільше славилися: капусту для мерзифонців і бамію для амасійців.
[Щоб краще зрозуміти, коли правив який Султан, можете підглянути на сторінку Всі Султани Османської Імперії. Тут є їхнє генаолігчне дерево, роки життя-правління і список усіх Валіде та дружин]
Це протистояння пройшло крізь віки і дісталося зеніту у XVIII-XIX ст. за Селіма ІІІ і Махмуда ІІ. Селім ІІІ був затятим “капустяником”, саме тому і присвятив вірш капусті як символу улюбленої команди. Це як написати оду кроту, якщо вболіваєш за Шахтар.
Зараз на території палацу Топкапи є два монументи – капусті та бамії. Обеліск (nişantaşı) капусті звели у 1790 році на місці, де Султан Селім ІІІ поцілив із рушниці у яйце з відстані у 434 кроки. На вершині витесана фігура качана капусти. Біля нього у 1811 році Махмуд ІІ наказав звести пам’ятник бамії з фігуркою бамії на вершині – Махмуд ІІ був фанатом баміяністів. На тому місці Махмуд ІІ влучив із рушниці у яйце з відстані 454 ґез (300 метрів). На жаль, зараз доступ до цих пам’ятників закритий, я два роки тому подавала запит, але мені його не надали, тому фотки взяла з твітера. Пам’ятники будуть закриті ще щонайменше роки 2-3.




Також у Топкапи були казарми “капустяників” і “баміяністів” і поле для джіріту, адже ігри відбувалися прямо на території палацу. До наших днів вони не збереглися. Але в колекції зброї палацу Топкапи є ті самі дві рушниці, з яких по яйцях стріляли Селім ІІІ і Махмуд ІІ, в результаті чого і звели ці пам’ятники.
Зараз у виставці помилка – під номером рушниці Селіма ІІІ з капустяними орнаментами виставлена зовсім інша рушниця, а от рушниця з бамією Махмуда ІІ в експозиції присутня.

Якщо детальніше придивитися до малюнку всередині груби з Покоїв Шехзаде в Палаці Топкапи, то там можна помітити об’єднане зображення капусти і бамії, де капуста – центр композиції, а плоди бамії обрамляються її своїми гострими вершечками.
Символіка капусти і бамії досі де-не-де зустрічається у Стамбулі. Так прихильники тієї чи іншої команди публічно висловлювали підтримку своїм. Наприклад, нещодавно відреставрований “капустяний” фонтан у Ченґелькьої з вершечком і вигляді капустяної голівки. Його реставрував муніципалітет під тиском соц. мереж, які публікували фотки фонтану у плачевному стані і дорікали владі, що та не може зберегти історичні цінності. Фонтан збудований у 1854 році за наказом Серкаваса Ахмеда Аги, він був начальником охорони при Коджа Хюсрев Мехмед Паші.
Напис на фонтані:
Sahibü’l-hayrat Serkavas Ahmed Ağa

