Сходознавчі студії в Україні
Стаття Фуада Кьопрюлю в газеті Ікдам за 24 листопада 1928 року про сходознавчі студії в Україні та делегацію ВУНАС (Всеукраїнської наукової асоціації сходознавства) до Туреччини. Окремо він згадує “молодого поета” Павла Тичину, який володіє турецькою і перекладає українською турецьку літературу. На момент написання статті майбутній депутат, міністр закордонних справ і віце-прем’єр Туреччини Фуад Кьопрюлю був новообраним головою Турецького історичного товариства. До речі, саме він у якості міністра закордонних справ доклав руку до приєднання Туреччини до НАТО. А ще цей Кьопрюлю є нащадком у десятому коліні того Мехмеда Кьопрюлю, якого вибрала Великим Візиром українка Валіде Турхан Султан за правління свого сина Мехмеда IV; він тоді змінив політику Османської Імперії і заснував династію держслужбовців Кьопрюлю, яка залишалася при владі майже століття.
У 6, 7 і 8 скликаннях Фуад Кьопрюлю пересікся з іншим депутатом Ридваном Нафізом Ерґюером, який був в Україні у 1926 році і написав про неї три великі статті до тижневика «Хаят». Ці статті можете почитати тут, якщо володієте турецькою, бо українською я їх не перекладала, лише записала латинкою.
Ukrayna’da Şark Tedkikleri

Yeni Türkiye’yi daha yakından tanımak ve Türk ‘ilmî müessesleriyle Ukrayna’daki mümasil müessesler arasında münasebetler kurmak vazifesiyle mükellef bir Ukrayna heyeti on-on beş günden beri memleketimizde misafir bulunuyor… “Ukrayna” ile bilhassa on yedinci asırda çok kuvvetli bir şekil alan tarihi münasebetlerimiz, dostluklarımız vardı; Çarlık Rusyası yıkıldıktan ve bugünkü “Sovyet Cumhuriyetler İttihadı” kurulduktan sonra milli lisanını, edebiyatını, harsını sür’atle ve kuvvetle ihya eden bu dost memleket az zamanda medeni sahada büyük muvaffakiyetler göstermiştir. Ukrayna’da şark memleketlerini ve kavimlerini tanımak ve bilhassa Türk ‘alemini öğrenmek içün kuvvetli bir cereyan olduğunu 1925 ve 1926 senelerinde Leningrad’da ve Bakü’de tanışdığım, şehrimizdeki Ukrayna tedkik heyetinden Profesör Aleksandr Gladstern ve Profesör Zummer’le Ukrayna’nın genç milli şa’iri Pavlo Tıçına bana bu hususda çok kıymetli yeni m’alumat vermek lütfunda bulundular. Ben de o m’alumatdan istifade ederek Ukrayna’da şarkı ve bilhassa Türkiye’yi ve Türk ‘alemini tanımak içün yapılan fa’aliyetler hakkında biraz izahat vermek istiyorum.
Profesör Aleksandr Gladstern hukuk fakültesi müderrislerindendir; hukuk-ı düvel ve İslam hukuku tarihi mütehassısıdır; Ukrayna şark tedkikatı cema’atının da ikinci re’isidir. Bir aralık Bakü darülfününda tedrisatda bulunan profesör Zümmer İslam ve bilhassa Türk san’ayi-i nefisesi tarihi mütehassısıdır; el-yevm Ukrayna san’ayi-i nefise müzesi müdiri bulunuyor. Şa’ir Mehmed Emin Beyin b’azı eserlerini Ukrayna lisanına tercüme etmiş olan şa’ir Pavlo Tıçına Türkçeye ve Türk edebiyatına vakıftır; Türk şi’irinin en son mahsullerini Ukraynalılara tanıtmak içün bir müntahabat mecmu’ası hazırlamakla meşguldür.
Memleketimiz hakkında en hayırhah hisle meşbu’ olan ve inkılab Türkiye’sini tanımak ve tanıtmak gibi –bizim samimi bir memnuniyetle karşılayacağımız– bir vazife deruhde etmiş bulunan bu meslekdaşlara, Ukrayna’da şark tedkiklerinin bugünkü vaz’iyeti hakkında verdikleri izahatdan dolayı da ayrıca teşekküre borçluyum.
❋❋❋
Ukrayna’da şark tedkikleriyle meşgul olan başlıca müessesse, 1926 kanun-ı sanîsinde kurulmuş olan Ukrayna Şark Tedkikleri Cem’iyeti’dir. Şark memleket ve milliyetlerini ‘ilmî bir usul ile tedkik edüb öğrenmek ve bu hususdaki m’alümatı Ukrayna’nın geniş işçi kitleleri arasında yaymak maksadını tertib eden cem’iyetin şark ile ‘alakadar ‘alimlerden, müderrislerden, muharrirlerden mürekkeb 300 kadar i’zamı vardır. Çarlık Rusya’sı zamanında Ukrayna’da şark tedkikatıyla uğraşan hiçbir müessesse yokdu. Son Rus ihtilalinden sonra sair Sovyet cumhuriyetlerinde olduğu gibi Ukrayna’da da şark tedkikatına büyük bir ehemmiyet verilmeğe başladı; ve onun neticesi olarak bu müessesse kuruldu. Burada yalnız eski şark kavimlerinin lisan, tarih ve arkeolojisi değil, bugünkü şark milletlerinin lisanları, tarihleri, hukukları, san’atları, ictima’î ve iktisadî hareketleri de tedkik olunuyor.
Bu cem’iyetin idare merkezi Harkof’tadır; Kief ve Odesa’da da şu’beleri vardır. Cem’iyetin mesa’isi başlıca iki şubeye ayrılmıştır: iktisad şubesi, tarih ve etnoloji şubesi, cem’iyetin fa’aliyeti de şu beş noktaya müteveccihdir:
- ‘İlmî tedkikler
- Halk kitlesine mahsus konferanslar
- Neşriyat
- Müsteşrikler yetiştirmek
- Ecnebi memleketlerle fikrî ve ‘ilmî münasebetler kurmak
Cem’iyet Türkiye ve Türk milletine hususi bir ehemmiyet vermektedir; çünkü Türkiye ile Ukrayna arasında tarihinde çık sıkı siyasî, iktisadî ve harsî münasebat mevcud idi. On yedinci ve on sekizinci ‘asırlarda Ukrayna tarihi Osmanlı İmparatorluğu tarihiyle sıkı sıkıya ‘alakadardı… İşte bundan dolayı cem’iyetin ictima’lerinde Türkiye’ye dair verilen ‘ilmî konferansların yekunu yirmi beşi bulmuştur. Bunlardan ba’zılarının mevzu’larını zikr edelim: Türk-Sovyet ticarî münasebetleri, Türk-Sovyet ticarî ve siyasî mu’ahedenameler, Türk-Ukrayna iktisadî münasebetleri netayici, Türkiye iktisadiyatı, 1913-1927 senelerinde Türkiye’de ticarî tekâmül, Türkiye yolları, Türkiye zira’atı, Karadeniz’de Türk balıkçılığı, teşkilat-ı esasiye kanunu, Türkiye’de ‘amele hareketi, hukukî ve iktisadî mahiyetde olan bu tetkiklerden başka Profesör Dubrofski’nin “Türkiye ve Ukrayna’nın tarihî münasebetleri”, Profesör Zummer’in “Türk kavimlerinin san’atı” Kivika’nın (?) “Türk musikisi”, Profesör Mogılevski’nin “İstanbul’da Bizans m’imarisi ve bunun X-XII ‘asırlar eski Ukrayna m’imarisiyle rabtları”, Svetko’nun “Kreson [так в оригіналі] havalisindeki Bulgar kolonyalarının lisan ve ‘adetlerinde mevcud Türk ‘unsurları” ‘unvanlı konferansları da tarih, etnoloji ve arkeoloji i’tibarıyla bilhassa zikre şayandır.
Cem’iyet, bu ‘ilmî tedkikatıyla ve konferanslarıyla müvazi olarak bir de halka mahsus tamimî maddiyetde konferanslar tertibine de büyük bir ehemmiyet vermekdedir. Mekteblerde, tedris müesseselerinde, amele kulüblerinde şark memleketlerini ve milletlerini tanıtmağa mahsus konferans silsileleri tertib etmişdir ki bunların adedi de üç sene zarfında 400’den aşağı değildir. İleride şark tetkikatıyla meşgul olacak ‘alimler yetişdirmek üzere Harkov’da bir “Canlı şark lisanları mektebi” açılmışdır; burada şark lisanlarıyla İngilizce ve Fransızca tedrisatından başka şark milletlerinin coğrafyasına, tarihine, idarî teşkilatına, iktisadî coğrafyasına ‘aid m’alumat da verilmektedir. Bu mektebin ilk mezunarı 1929’da tahsillerini bitireceklerdir.
Cem’iyetin “Şark ’Alemi” namıyla bir de mecmu’ası vardır. Siyasete, iktisada, tarihe, etnografyaya, filolojiye, edebiyata, arkeolojiye, san’ata, kitabiyata ‘aid ve münhasıran şarkdan bahs makaleleri muhtevi olan bu mecmu’anın şimdiye kadar dört nüshası neşr edilmişdir; beşinci nüshada tab’ edilmekde bulunuyor. Bu mecmu’ada Türkiye’ye ‘aid neşr edilen makaleler şunlardır: Velıçko: Türkiye’de irtica’ ve muhalefet, Levitski: Türkiye’nin iktisadî mıntıkaları, Vaysman: Türkiye ihracatı, milli iktisadı ve Ukrayna ile ticarî münasebetleri, Zagorokski: Türkiye iktisadiyatının fa’al kuvvetleri, Velıçko: Türkiye’nin Karadeniz sahillerinde balıkçılık, Velıçko: Türk-İran-Afgan itilafı, Gladstern: Avrupa ve Türk istiklal mücadelesi, Sadagurski: Türkiye’de sana’yiye bir nazır, Smirnof: Türk sana’yiye ‘umumi bir nazır, Zummer: Türk kavimlerinin san’atına dair.
Cem’iyet bu mecmu’adan başka şarka dair müstakil eserler de neşr etmeğe hazırlanmaktadır: Profesör Gladstern’in “Müstakil Türkiye’nin beynelmilel m’uahedeleri”, Profesör Suhof’un “Muasır Türkiye” adlı eserleri, bizi bilhassa ‘alakadar edecek mahiyetindedir. Ayrıca Ukrayna lisanına da bir “Türk-Ukrayna grameri” neşri de düşünülmektedir. Bütün bu neşriyatdan ve konferanslardan başka cem’iyet Kafkasya’ya ve Orta Asya’ya b’azı tedkik heyetleri göndererek mahallî tedkikat icra itdirmişdir… Kuruluşundan beri bu kadar az bir zaman geçdiği halde bu kısa müddet zarfında böyle geniş ve teşmir bir fa’aliyet göstermeğe muvaffak olan Ukrayna Şark Tedkikleri Cem’iyeti’ni tebrik etmek vazifemizdir. Memleketimizdeki ‘ilmî müesseselerin ve ‘ilim adamlarımızın bu fa’aliyetle ‘alakadar olacakları ve Ukrayna Cem’iyetiyle sıkı rabıta tesis edecekleri pek tabiîdir.
Köprülü-zade Mehmed Fuad
Сходознавчі студії в Україні
Переклад українською статті Фуада Кьопрюлю
Уже 10-15 днів на наших землях гостює делегація з України, мета якої – ближче познайомитися з новою Туреччиною і започаткувати зносини між турецькими науковими інститутами та відповідними інститутами в Україні. Особливо в 17 столітті у нас з Україною були дуже міцні історичні стосунки і дружба. Після розпаду царської Росії та появи «Союзу Соціалістичних Республік» ця дружня країна швидко і завзято відродила свою національну мову, літературу і сільське господарство та за дуже короткий проміжок часу здобула значні успіхи у цивільній сфері. Про потужну тенденцію в Україні до ознайомлення зі східними країнами та народами, особливо з тюркським світом, мені люб’язно повідали представники делегації професор Олександр Ґладстерн та професор Зуммер, з якими я познайомився в Ленінграді та Баку у 1925-1926 роках, а також молодий національний поет Павло Тичина. Я, користуючись цими відомостями, хочу пояснити, які ж заходи проводяться в Україні для ознайомлення зі Сходом, а особливо з Туреччиною і тюркським світом.
Професор Олександр Ґладстерн – викладач правознавчого факультету, фахівець із міжнародного та ісламського права, заступник голови Всеукраїнської наукової асоціації сходознавства. Професор Зуммер, який певний час викладав в університеті Баку, – фахівець із історії турецького образотворчого мистецтва, чинний директор українського музею образотворчого мистецтва. Поет Павло Тичина переклав українською деякі твори Мехмед Емін Бея, володіє турецькою мовою та знається на турецькій літературі; нині задля представлення українцям останніх прикладів турецьких віршів зайнятий упорядкуванням антології сучасної турецької поезії.
Я мушу подякувати цим сповненим найкращих почуттів до нашої Батьківщини колегам, які взяли собі за мету ознайомитися з революційною Туреччиною та знайомити з нею інших (що ми найщиріше вітаємо), а також за інформацію, яку вони надали щодо чинного стану сходознавчих досліджень в Україні.
❋❋❋
Головна організація, зайнята сходознавчими дослідженнями в Україні – це створена у листопаді 1926 року Всеукраїнська наукова асоціація сходознавства. Асоціація, що має на меті науковими методами досліджувати та вивчати східні країни та народи і поширювати ці знання серед широких робітничих мас, складається із понад 300 інтелігентів, пов’язаних зі Сходом, – науковців, викладачів та письменників. За царської Росії в Україні не було жодного інституту, який займався сходознавчими дослідженнями. Після російської революції в Україні, як і в інших радянських республіках, сходознавчим дослідженням почали приділяти значну увагу, внаслідок цього утворилася дана інституція. Тут вивчаються не тільки стародавні східні племена, мова, історія й археологія, а також мови сучасних східних народів, їхня історія, право, мистецтво, громадські та економічні течії.
Адміністративний центр асоціації розміщений у Харкові з філіями в Києві й Одесі. Діяльність асоціації розділена на два основних напрямки: економічні студії та історичні й етнографічні студії. Діяльність асоціації складається з цих п’яти напрямків:
- Наукові дослідження
- Лекції для широкої публіки
- Видавнича справа
- Виховання сходознавців
- Налагодження інтелектуальних і наукових зав’язків з іноземними країнами
Асоціація приділяє Туреччині та тюркським народам особливу увагу, оскільки в України з Туреччиною були тісні політичні, економічні й аграрні стосунки. У 17 і 18 столітті історія України була надзвичайно тісно пов’язані з історією Османської Імперії. Саме через це двадцять п’ять з усіх конференцій, проведених асоціацією, стосуються Туреччини. Згадаймо деякі з них: Турецько-радянські стосунки, Турецько-радянські торгові та економічні угоди, Наслідки економічних турецько-українських стосунків, Турецька економіка, Еволюція торгівлі Туреччини за 1913-1927 роки, Дороги Туреччини, Турецьке сільське господарство, Рибний промисел з Чорному Морі, Конституція, Робітничий рух в Туреччині. Окрім цих юридичних та економічних досліджень варто згадати наступні конференції, історичні, етнографічні й археологічні за змістом: «Історичні стосунки Туреччини й України» професора Дубровського, «Мистецтво тюркських народів» професора Зуммера, «Турецька музика» Ківіка (?), «Візантійська архітектура в Стамбулі та паралелі зі староукраїнською архітектурою Х-ХІІ століть» професора Могилевського та «Турецькі елементи в мові та традиціях болгарських колоній в околицях Херсона» Цветкова.
Разом з науковими дослідженнями та конференціями асоціація також приділяє багато уваги для організації публічних лекції. Вона організувала низку лекції у школах, навчальних закладах, робітничих клубах задля презентації східних країн і народів, за три роки їх було не менше 400. Щоб вирощувати науковців, які в майбутньому займатимуться сходознавством, в Харкові відкрили «Школу живих східних мов», тут викладають східні мови, англійську та французьку, а ще надають відомості про географію, історію й економічну географію східних народів. Перші випускники цієї школи завершать своє навчання у 1929 році.
Також асоціація випускає часопис, який називається «Східний світ». Наразі вийшло чотири номери журналу, в якому вміщені політичні, економічні, історичні, етнографічні, філологічні, літературні, археологічні, мистецькі та літературознавчі статті винятково про Схід. П’ятий номер зараз у друці. Статті про Туреччину, надруковані в цьому часописі, наступні: Величко «Реакция и оппозиция в Турции» [так в оригіналі, стаття російськомовна], Левитський «Туреччина та її економічне районування», Вайсман «Експорт Туреччини в звязку зі станом її народнього господарства та перспективами торговлі з Україною» [правопис з журналу], Загоровський «Рибальство біля турецького узбережжя в загальній системі чорноморського господарства», Величко «Рухові сили турецької економіки (тези)», Величко «Турецько-персько-афганська троїста угода», Ґладстерн «Европа і боротьба Туреччини за незалежність», Садогурський «Основні галузі обробної промисловости Туреччини (підсумки та перспективи)», Смірнов «Загальний огляд розвитку турецької промисловости», Зуммер «Про мистецтво турецьких народів».[1]
Окрім часопису асоціація також готує до друку наступні твори, які особливо мають нас зацікавити: «Міжнародні угоди незалежної Туреччини» професора Ґладстерна та «Сучасна Туреччина» професора Сухова. Крім того, планується видати українською мовою «Турецько-українську граматику». Разом з видавничою справою й організацією конференцій асоціація також відрядила деякі дослідницькі делегації на Кавказ та Середню Азію для польових досліджень. Наша задача – привітати Всеукраїнську наукову асоціацію сходознавства, якій за такий короткий час після заснування вдалося організувати настільки широкі та завзяті заходи. Цілком природньо, що наукові установи та науковці нашої країни зацікавляться цими заходами і налагоджуватимуть тісну співпрацю з Всеукраїнською асоціацією.
Кьопрюлю-заде Мехмед Фуад
[1] Ці статті можете почитати в журналі «Східний світ», номери якого викладені в загальний доступ на сайті chtyvo
Величко «Реакция и оппозиция в Турции»
Левитський «Туреччина та її економічне районування»
Вайсман «Експорт Туреччини в звязку зі станом її народнього господарства та перспективами торговлі з Україною»
Загоровський «Рибальство біля турецького узбережжя в загальній системі чорноморського господарства»
Величко «Рухові сили турецької економіки (тези)»
Величко «Турецько-персько-афганська троїста угода»
Ґладстерн «Европа і боротьба Туреччини за незалежність»
Садогурський «Основні галузі обробної промисловости Туреччини (підсумки та перспективи)»
Смірнов «Загальний огляд розвитку турецької промисловости»
Зуммер «Про мистецтво турецьких народів».