Котики в Османській імперії були такими ж популярними, як і зараз на вулицях великих міст. Любов до них починається з пророка Мухаммеда, проходить доріжкою крізь палац Топкапи та покої султана Абдюльхаміда, залишає свій чорнильний слід в літературних творах і доходить до наших днів у чудових фото котенят. Це не означає, що всі в Османській імперії обожнювали котів і що жити їм так було суцільною насолодою. Та все ж хочеться про хороше, добре й вічне, тому більше про те, як котиків в Османській імперії любили.

Читати далі »😸 Котики в Османській імперії

Смерть і поховання Султана Сулеймана Пишного (Кануні) прямо-таки історичний детектив і трилер. Ситуація була нібито спокійною, наприкінці життя в Кануні залишався лише один спадкоємець – Шехзаде Селім, жодної боротьби за трон чи перегонів, хто першим дістанеться до столиці, не очікувалося. Попри це, смерть Султана Сулеймана від найближчого оточення приховували 22 дні, від усіх решти – 48. Крім того, весь цей час “Кануні” продовжував видавати укази, виплачувати поденні, призначати на посади і обдаровувати коштовними кафтанами…

Читати далі »Смерть і поховання Султана Сулеймана Пишного (Кануні)

Перш ніж перейти до теми “Шехзаде в Османській Імперії”, з’ясуймо, що означає слово шехзаде й2 інші супровідні терміни.

Читати далі »Шехзаде в Османській Імперії

Поява на світ Шехзаде і Султан, спадкоємців і спадкоємиць чинного Султана, означали тяглість династії. Тому народжені в гаремі малюки завжди були причиною радості, а святкування цього народження мало чільне місце в палацовому протоколі.

Не так багато відомостей про народження дітей за часів відсилання шехзаде до саджаків, але більше документів про пізніший період, коли батьками ставали лише чинні падишахи, а шехзаде утримувалися в клітці-кафесі і їм заборонялося мати дітей.

Найперші з відомих на сьогодні урочистостей до народження були влаштовані для первістка Султана Сулеймана Пишного Шехзаде Мустафи у 1515 році. Також згадуються урочистості на честь народження первістка Османа ІІ, які тривали 7 днів, 7 ночей. Святкування народження первістка Мехмеда IV також тривали 7 днів, а от народження його другого сина святкували лише 3 дні. Уже на початку 19 століття в гаремі існувала проблема як з народжуваністю, так і з виживанням малюків. Ільяс Ага, який написав історію Ендеруна, описував це так:

❝ Жінки безперестанку народжували. Народжені помирали, але за ними народжувалися нові. Новонароджених переназивали іменами померлих Мехмедів і Ахмедів.

Хафиз Ільяс Ага – Історія Ендеруну (1812-1830)

Зміст:

• Пологи в гаремі
• Оздоблення покоїв
• Хода з колискою
• Список народжених в гаремі
• Відбитки Султанських пальчиків
• Привітання породіллі
• Урочистості в палаці та поза ним
• Догляд за малюками

Читати далі »Народжені в гаремі: поява на світ Шехзаде і Султан

За статистикою сайту я бачу багато пошукових запитів зі словами “Диван Мухіббі” або “вірші Султана Сулеймана українською”. Тому вирішила перекласти кілька віршів. Для цього почала шукати в інтернеті, які ж із них уже перекладені, щоб не повторюватися. В рамках пошуку на мене чекало кілька сюрпризів. Про них пізніше.

Далі я також розкажу, що таке “Диван Мухіббі”, скільки примірників, де зберігається і покажу почерк самого Султана Сулеймана. А тоді додам переклад кількох віршів, які я називаю “родинною поезією”: нещодавно віднайдений плач по смерті первістка від Хюррем – Мехмеда; вірш, написаний Султаном Сулейманом після страти свого первістка Шехзаде Мустафи; віршоване листування між Султаном Сулейманом і бунтівним Шехзаде Баєзідом, який намагався переконати батька у власній безневинності, але батько був невблаганним. Я вирішила обрати цю грань, адже деяка любовна лірика Мухіббі все ж була трохи перекладена.

Зміст:

• Що таке Диван Мухіббі
• Диван Мухіббі у Варшаві
• Інші екземпляри Дивану Мухіббі: оздоблення Карамемі і почерк Султана Сулеймана
• Вірші Султана Сулеймана з Дивану Мухіббі українською
  • Плач на смерть Шехзаде Мехмеда
  • Вірш на смерть Шехзаде Мустафи
  • Листування Султана Сулеймана і Шехзаде Баєзіда

Читати далі »Диван Мухіббі

У колекції султанського одягу Топкапи з оберегів зберігаються 87 сорочок, 1 накладний воріт, 5 такке (головний убір), 10 покривал. Ще є Коран з обереговою сторінкою, печатка, зошит і піали. Сорочки-обереги в Османській імперії виготовляли, щоб власник мав сильне здоров’я і звитягу у битвах. Всього 8 сорочок мають на них імена чоловіків династій Османів, яким вони належали.

Їх у своїй праці описала найавторитетніша дослідниця палацового текстилю – Хюлья Тезджан, вона історикиня й мистецтвознавиця, яка в темі ще з 70-х років. Її книжка “Сорочки-обереги” вийшла друком у 2011 році (перший варіант книги під іншою назвою вийшов ще у 2006).

У ній пані Хюлья детально розбирає як сорочки-обереги в Османській імперії з колекції палацу Топкапи, так і деякі султанські сорочки з інших музеїв. Додатково в книжці є стаття іншого автора, в якій повністю розшифровуються написи на шістьох сорочках, в тому числі на тій, власником якої вважають Султана Мурада IV. Як на мене, то інших праць з цієї теми особливо і немає.

Почнімо з сорочки, яка винесена на палітурку. 

Читати далі »Сорочки-обереги в Османській імперії